8 фільмів Одеського міжнародного кінофестивалю, які допомагають побачити світло навіть у непрості часи

Цьогорічний Одеський міжнародний кінофестиваль відбудеться з 27 серпня по 4 вересня 2026 року в Києві. У програмі фестивалю є чимало фільмів, після яких хочеться ще трохи залишитися в залі — через героїв, їхні історії та емоції, які продовжують жити після фінальних титрів.

Напередодні фестивалю ми зібрали стрічки, у яких є місце для гумору, любові, дружби, творчості та нових початків. Це історії про людей, які шукають своє місце, повертаються додому, будують стосунки, знаходять підтримку або просто намагаються зрозуміти, що робити далі.

«А ви знаєте ось цей…» (Saben aquell / Jokes & Cigarettes), Іспанія, реж. Давід Труеба, 2023

Барселона наприкінці 1960-х. Молодий ювелір Еугеніо випадково відкриває у собі талант коміка, коли починає виступати без своєї партнерки Кончіти. Незабаром його сценічний образ стає символом цілої епохи, а гумор — способом говорити з суспільством, яке гостро потребує надії та сміху.

«Віктор, як і всі (Гюґо)», Франція, реж. Паскаль Боніцер, 2026

Натхнений творчістю Віктора Гюґо, актор Робер Цуккіні шукає своє місце між сценою та життям. Щовечора він збирає повні зали, ділячись своєю любов’ю до слів. Аж до того дня, коли знову з’являється його донька, дорослішання якої він пропустив… А що, якби хоч раз кохання виявилося кращим за захоплення?

«Вона», Україна, реж. Тетяна Станєва, 2026

Три українські жінки проживають війну у щоденному очікуванні звісток із фронту, волонтерстві та турботі про близьких. Паралельно глядач бачить будні їхніх чоловіків — військовослужбовців 88-го батальйону. Це історія про любов, витримку й внутрішню силу, що допомагає вистояти.

«Ерік Ромер: дух дитинства», Франція, реж. Паскаль Буенік, Ноель Ерпе, 2025

Видатний режисер «Нової хвилі» Ерік Ромер ніколи не проголошував себе генієм. Від фільму «Знак Лева» (1962) до «Роману про Астрею та Селадона» (2007) він розвинув вкрай самобутні методи роботи, які надавали його фільмам унікальної якості, що криється в їхній уявній крихкості: аудіозаписи розмов з акторами, розвідка локацій та зйомки таємно, поєднання художнього кіно з документалістикою… Це інтимний фільм, що розкриває «ромерівську» алхімію через уривки з фільмів, рідкісні інтерв’ю та раніше не показані пробні зйомки.

«Королівство Картлі» (The Kartli Kingdom), Франція, Сакартвело, реж. Тамар Каландадзе, Жюльєн Пебрель, 2025

Назва «Картлі» належить не лише історичному грузинському королівству, а й санаторію в Тбілісі, який протягом трьох десятиліть став домівкою для біженців з Абхазії. Колишній тимчасовий прихисток перетворився на окремий світ із садами, терасами та власними правилами. Через історії мешканців фільм досліджує досвід вигнання, колективної пам’яті та здатності людей будувати нове життя навіть серед руїн.

«Країна мрій? Країна дій!», Україна, реж. Володимир Мула, 2025

Чотири історії українців, які, попри можливості за кордоном, вирішили повернутися додому, щоб реалізовувати власні ідеї та розвивати країну. Через особисті приклади фільм говорить про відповідальність, силу вибору й людей, які творять майбутнє України.

«Одного дня я хочу побачити тебе щасливим», Україна, Франція, реж. Марина Нікольчева, 2025

Поки війна руйнує звичний плин життя, режисери Марина та Макс намагаються зберегти свої стосунки. Камера стає для них способом говорити про любов, турботу й крихкість близькості у світі, який безповоротно змінився.

«Приховані люди» (Skriti Ljudje / Hidden People), Словенія, Сербія, Ісландія, реж. Міха Хочевар, 2025

Двоє незнайомців прокидаються прикутими наручниками на березі річки поблизу Любляни. Один із них утратив пам’ять, інший переживає непростий період після розлучення. Спільна подорож у пошуках відповідей поступово перетворюється на історію про дружбу, другий шанс і намагання знову віднайти себе.

У кожній із цих історій є щось дуже важливе: можливість посміятися, зустріти близьку людину, знайти сили для нового рішення чи просто побачити, як хтось поруч проходить через схожі переживання. Можливо, саме тому такі фільми особливо хочеться дивитися разом із глядачами, у темній залі, де після фінальних титрів ще можна трохи побути з побаченою історією.

Придбати фестивальний абонемент на 17-й Одеський міжнародний кінофестиваль можна за посиланням: https://new.oiff.com.ua/choose-your-pass-2026