Від першого серйозного показу на Ukrainian Fashion Week до міжнародного подіуму — дизайнерка Соломія Гриньків поступово формує власний голос у сучасній українській моді. Нещодавно вона представила свою колекцію в Будапешті в межах Budapest Central European Fashion Week — одному з ключових fashion-майданчиків регіону.
У цій розмові — про перші переломні моменти, досвід міжнародних показів, підтримку, яка змінює хід кар’єри, і про те, чому молодим брендам сьогодні важливо не лише створювати, а й мислити масштабніше.
1. Якщо згадати початок твого шляху, який момент став для твого бренду першим серйозним кроком уперед?
Гадаю, це був перший показ влітку на головному подіумі Ukrainian Fashion Week. Це був спільний показ і, можливо, саме це мало значення. Раніше я думала, що таким моментом була участь у «Нових іменах» за рік до того, але зараз розумію, що саме перший показ на головному подіумі став серйозним кроком уперед.
Адже на конкурсі «Нові імена» я лише пробувала і не знала, що мене чекає, а тут це вже було більш усвідомлене рішення і серйозніша підготовка. Я приблизно розуміла процес і почала заявляти про себе як про дизайнерку. Тому думаю, що це був мій перший справжній крок. Далі — більше.
2. Сьогодні ти вже презентуєшся на міжнародному рівні, зокрема в Будапешті. Що змінилося в тобі як у дизайнерці від перших показів до виходу за кордон?
Коли дізналася, що поїду в Будапешт показувати свою колекцію, я дуже переживала і була невпевненою. Це трохи лякало, адже я не знала, яка там публіка і як вона сприйме мою колекцію.
Але зараз, коли цей досвід вже позаду, точно знаю, що хочу більшого: більше показів, більше подорожей, більше участі у фешн-подіях. Я хочу створювати колекції чи не кожного сезону і презентувати їх у різних країнах та містах. Зʼявилося більше сміливості й упевненості.
3. Твоя колекція вперше отримала підтримку на Ukrainian Fashion Week завдяки гранту від фонду Ірини Адоніної United For Freedom. Наскільки ця підтримка стала переломним моментом у твоєму професійному шляху?
Передусім хочу ще раз щиро подякувати за цю підтримку. Вона дала мені більше віри в себе і відкрила нові можливості. Я не хвилювалася за фінансову частину створення колекції.
Я зрозуміла, що є відгук на те, що роблю, що люди готові підтримувати, вкладатися в ідею і творчість. Це дуже важливо на початку — отримати таку підтримку. І це не лише про гроші, а й про визнання та довіру.
Саме тому це стало переломним моментом для мене. Я зрозуміла, наскільки така підтримка допомагає і закриває потреби, які не завжди можна закрити самостійно.
4. Наскільки, на твою думку, молодим брендам в Україні потрібна системна підтримка, щоб виходити на міжнародний ринок і стабільно розвиватися? Чого сьогодні найбільше бракує молодим брендам?
Мені складно повною мірою відповісти на це питання, адже я мала досвід лише в Будапешті — і поїхала туди завдяки пані Ірині Данилевській, яка просто запропонувала: «Ти їдеш?», — і я поїхала.
Проте я точно знаю, що системна підтримка для молодих дизайнерів надзвичайно важлива. Міжнародний ринок — це про стабільність. А вона можлива лише тоді, коли є ресурси, фінансова подушка і чітка структура. Можна створити сильну колекцію і привернути увагу, але щоб закріпитися, потрібно регулярно випускати нові колекції, якісно виконувати замовлення, робити це вчасно. І це значно складніше без підтримки. Це важливо не лише для виходу за кордон — це важливо і для розвитку бренду в Україні.
На мою думку, молодим брендам часто бракує сміливості — не творчої, а бізнесової: масштабуватися, підіймати ціни, виходити на нові ринки, голосно заявляти про себе. Але ця сміливість зʼявляється тоді, коли є фінансування.
Адже створення колекції — це дорого: тканини, зйомки, піар, участь у тижнях моди. Без грантів та інвестицій бренд змушений працювати в обмеженнях, які не дають повністю розкрити його потенціал.
